Батьківська сторінка

Батьки, гляньте у своє дзеркало!

Такий звичний, простий, невід'ємний елемент у кожній оселі, за допомогою якого ми контролюємо свій зовнішній вигляд. Мова йде саме про дзеркало. Усі вміють ним користуватися, та й, власне, що там вміти, глянув – і готово, вся картина, як є. Та все написане нижче стосуватиметься не виробу скловарів, а дітей.

Покличте своє дитя до себе, обійміть його, підніміть на руки. Дитина буде веселою, усміхненою і цілком щасливою. Тепер відтворимо протилежну ситуацію. Коли прийде дитина, насваріть її за розбиту тарілку чи помальовані фарбою шпалери. Реакцією, напевне, стануть сльози, образа і велике засмучення. Чи не так само реагуєте і Ви? При похвалі – радієте, при покаранні – обурюєтеся.

Діти – це унікальні Божі творіння, які можуть перенести кожного у час дитинства. Хочете побачити, як Ви виглядали 25-30 років тому? У Вас є унікальна нагода, лише покличте свого карапуза. Він – Ваша копія. А ще ця копія є водночас і губкою, яка переймає усе, що бачить. Усі сімейні сварки, чвари і негативні емоції викликатимуть у дитини на підсвідомому рівні враження, що це нормальна і цілком адекватна модель поведінки. Після побаченого дитина буде спілкуватися з іншими дітьми відповідно. І навпаки, протилежний ефект досягається при лагідному, спокійному вихованні.

Часто молоде подружжя народжує дітей, а через кілька років між чоловіком і дружиною почуття любові втрачає ту силу і запал, які були на початку. У сім`ї починаються скандали і сварки. Зовсім не підозрюючи того, що вони є авторитетом для своїх дітей, батьки закладають у них агресію, вираження емоцій за допомогою крику, бажання, щоб все було по-їхньому. А згодом не можуть зрозуміти: чому дитина росте тираном?

Згодом, коли малюки підростають і стають підлітками, починається новий етап у вихованні молодого покоління. Перехідний вік показує цілком достеменно, що батьки пропустили. Якщо людина змалку росте в любові, злагоді, Божому законі, то для неї це стає зовсім простим, природним, вона не вміє поводитися інакше, ніж любити ближніх, з лагідністю і уважністю до інших, виконувати церковні і моральні приписи.

Та існують випадки, коли батьки створюють ідеальні "тепличні" умови для життя і виховання дітей, забуваючи про їхню соціальну адаптацію і самостійність. Прагнуть все зробити замість свого чада, роблячи його цілком не пристосованим до оточення. Не можна забувати, що мама і тато не будуть завжди поруч, тому дитина повинна навчитися вирішувати проблеми і долати перешкоди.

Проблема “батьків і дітей” існувала, існує та існуватиме поки будуть діти і будуть батьки. На мою думку, основою цієї проблеми є те, що діти виростають, але вже не потребують того, що й раніше, прагнуть досягати нових вершин, а змиритися з цим батьки не хочуть, не можуть усвідомити, що треба відпустити своє чадо. Зникає порозуміння, бо вже старші жінки і чоловіки не бажають сприймати рішення, нехай і помилкові, вдвічі молодших осіб, а молоде покоління, натомість, вважає свої погляди правильними, не дослухаючись до порад старших. Цей конфлікт невирішений, він минає лише з часом, коли посідають місце своїх мами і тата.

Отож, коли батьки хочуть виховати своїх дітей добрими і ревними християнами, культурними і вихованими, самостійними і відповідальними людьми, повинні показувати власний, добрий приклад. Успіху Вам у цьому!

30 заповідей для батьків, які хочуть допомогти дитині в розвитку

Вивчивши досвід тисяч сімей, американський вчений Девід Люїс склав свої 30 відповідей для батьків, маючи на увазі покращення розуміння того, яким чином можна допомагати своїм дітям у розвитку. Оберіть твердження, з якими ви повністю згодні, і підрахуйте їх кількість.

Я відповідаю на всі запитання дитини з граничним терпінням і чесністю. Серйозні питання і висловлювання дитини я сприймаю всерйоз.

Я зробив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.

Я не сварю дитину за безлад у її кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.

Я надав дитині кімнату (або частину кімнати) виключно для її занять.

Я показую дитині, що люблю її просто за те, що вона є, а не за її досягнення.

Я допомагаю дитині будувати її власні плани та приймати рішення.

Я беру дитину з собою в цікаві поїздки.

Я допомагаю дитині поліпшити результати її роботи.

Я встановлюю поведінковий стандарт і стежу за тим, щоб дитина йому слідувала.

Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша за інших дітей.

Я купую дитині книги та матеріали для її улюблених занять.

Я привчаю дитину мислити самостійно.

Я регулярно читаю дитині.

Я привчаю дитину до читання з малих років.

Я спонукаю дитину придумувати історії, фантазувати.

Я уважно відношуся до індивідуальних потреб дитини.

Я щодня знаходжу час, щоб побути з дитиною наодинці.

Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей.

Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді та пісні.

Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

Я розробляю практичні експерименти, щоб допомогти дитині більше пізнати світ

. Я спонукаю дитину знаходити проблеми і вирішувати їх. У заняттях дитини я завжди знаходжу щось гідне похвали.

Я чесний в оцінці своїх почуттів до дитини. Не існує тем, які я абсолютно виключаю для обговорення з дитиною.

Я допомагаю дитині обирати телепрограми, що заслуговують на увагу.

Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.

ТЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?

— систематично — 3;

—інколи — 1

— ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) — 0;

— а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? — 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?

— у хвилини відвертості — так — 3;

— про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих — 4;

— а навіщо мені її таємниці? — 1;

— як мені знадобиться дізнатися, натисну — і все скаже — 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?

— стільки, скільки конче необхідно — 2;

— з ранку до ночі — 4;

— увесь вільний час — 3;

— я не маю часу для спеціального спілкування — 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?’

— дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо — 2

— допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) — 3;

— дитина отримала зауваження (погану оцінку) — нічого страшного, наступного разу виправиться — 1;

— влаштую скандал виховательці (вчительці) — 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?

— тато — в один бік мама — у другий, діти — до бабусі (в табір тощо) — 1;

— намагаємося провести відпочинок разом — 3;

— відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати — 2;

— куди дитина захоче, туди й поїде — 4,

6. Після сварки з дитиною, хто першим починає миритися?

— той, хто першим усвідомить свою провину — 3;

— ніхто і ніколи, все налагоджується само собою — 1;

— певна річ, дитина, вона ж наймолодша — 2;

— завжди я, шкода ж дитини!

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?

— так, стараюся виконати усі — 4;

— так, якщо маю кошти і час — 3;

— бажання — так, примхи — ні — 2;

— це діти мають виконувати бажання дорослих — 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?

— постійно — 2;

— не втручаюсь у життя дитини — 4;

— у разі необхідності — 3;

— давати поради і вчити жити — безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити — 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?

— тільки якщо нема іншого виходу — 3;

— так я і роблю — 2;

— ніколи в світі — 4;

— де захоче, там і житиме — 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?

— шкуру здеру! — 2;

— поговорю, поясню, чому так не можна робити — 3;

— то й нехай, «все найкраще — дітям!» — 4;

— в моєму домі гроші не валяються абиде — 1.

Від 10 до 15 балів. Ви — байдужа мати чи батько. Для вас дитина, просто необхідність нав’язана суспільством. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною.

Від 16 до 25 балів. Ви — тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги.

Від 26 до 34 балів. Ви — справді хороша мати чи батько, Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі.

Від 35 до 40 балів. Ви — прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі.